Питання та ілюстрації повністю відповідають державному іспиту в ТСЦ МВС України.

/assets/pdr/vymohy-velosypedystiv/q-1.webp

Чи має перевагу в русі велосипедист, якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям?

Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє розуміння пріоритету руху та безпечного перетинання проїзної частини, коли велосипедна інфраструктура перетинає дорогу поза перехрестям. Такі місця часто позначаються попереджувальними знаками та розміткою, але головна ідея правил дорожнього руху тут незмінна: на проїзній частині транспортні засоби рухаються швидше, тому велосипедист має діяти максимально обережно й не створювати небезпеки.За змістом це завдання з розділу ПДР про рух велосипедистів, зокрема вимоги пункту 6.5. Саме він встановлює обов’язок велосипедиста перед виїздом на проїзну частину переконатися в безпеці та, коли велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі. У термінах ПДР це означає, що велосипедист не має переваги (права першочергового руху), а повинен пропустити автомобілі, щоб не змушувати їх змінювати швидкість або напрямок.Розбір варіантів у теоретичному іспиті логічний: твердження про наявність переваги є хибним, бо суперечить прямій нормі п. 6.5, а умова «якщо авто наближається зліва» не застосовується, адже правило «перешкоди справа/зліва» працює для перехресть, тоді як тут мова про перетин дороги поза перехрестям (велосипедний переїзд), де пріоритет на боці транспорту на проїзній частині. Практично це знання допомагає уникати типових ДТП: велосипедист має знизити швидкість, за потреби зупинитися, пропустити транспорт і лише після цього безпечно перетнути дорогу.

Має перевагу, якщо автомобіль наближається зліва.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху велосипедистів і контролю над транспортним засобом. Перевезення другої людини на велосипеді суттєво змінює баланс, гальмівний шлях і керованість, через що зростає ризик падіння та травм для обох учасників. Саме тому правила дорожнього руху чітко регламентують, коли і за яких умов на велосипеді може перебувати не лише водій.Питання перевіряє знання розділу 6 «Рух велосипедистів», зокрема пункту 6.6 (підпункт д), а також базових визначень із пункту 1.10 (що таке «велосипед» і хто вважається «пасажиром»). Логіка проста: будь-яка особа, яка їде на велосипеді і не керує ним, у розумінні ПДР є пасажиром, а перевезення пасажирів на велосипеді заборонене, окрім єдиного винятку — перевезення дітей до 7 років на додатковому спеціально обладнаному сидінні з надійно закріпленими підніжками.Аналіз варіантів відповіді зводиться до того, що «підвезти на багажнику» або «посадити на раму» не робить перевезення законним: багажник призначений для вантажу, а рама не є пасажирським місцем, тому обидва варіанти суперечать прямій забороні з п. 6.6 (д). Для теоретичного іспиту важливо запам’ятати: дозволений лише чітко описаний Правилами випадок з малолітньою дитиною до 7 років і тільки за наявності додаткового дитячого сидіння з підніжками, а будь-які інші способи перевезення пасажира на велосипеді є порушенням.

Дозволено на багажнику.

Дозволено на рамі велосипеда.

Заборонено перевезення пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками).

Це екзаменаційне питання з ПДР України про активну безпеку під час керування велосипедом і контроль над транспортним засобом у русі. Воно напряму пов’язане з профілактикою падінь і зіткнень: будь-яка дія, що зменшує керованість (втрата опори руками або ногами чи залежність від іншого транспорту), різко підвищує ризик травмування велосипедиста та створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху.На теоретичний іспит перевіряється знання розділу Правил дорожнього руху щодо обов’язків і заборон для велосипедистів, зокрема пункту 6.6 г) та 6.6 ґ) ПДР. За правилами дорожнього руху велосипедист, як водій свого транспортного засобу (терміни з пункту 1.10), повинен постійно зберігати повний контроль: тримання за інший транспортний засіб під час руху робить велосипедиста залежним від чужих маневрів і гальмувань, а їзда без рук на кермі чи зі знятими ногами з педалей (підніжок) позбавляє можливості швидко стабілізувати велосипед, маневрувати та вчасно загальмувати.Аналіз варіантів у білеті зводиться до того, що кожне з перелічених порушень окремо прямо заборонене ПДР України, тому правильним є узагальнюючий вибір, який охоплює обидві заборони. На практиці це знання допомагає уникати типових небезпечних ситуацій: «чіпляння» за авто, рух «без рук» або з ногами не на педалях часто закінчується втратою рівноваги на ямах, при поривах вітру чи під час раптового маневру іншого транспорту, що робить цю тему важливою для безпечної здачі та подальшого застосування правил.

Триматися за інший транспортний засіб.

Їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей (підніжок).

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки взаємодії велосипедистів і пішоходів у пішохідному просторі. Тротуари та пішохідні доріжки призначені насамперед для людей, які йдуть пішки, тому поява на них велосипеда підвищує ризик конфліктів і наїздів. Саме через це правила дорожнього руху встановлюють чіткі обмеження, які важливо знати перед теоретичним іспитом.Питання перевіряє знання Розділу 6 «Рух велосипедистів», а саме пункту 6.6 (підпункт «в»), де прямо заборонено рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, але визначено вузький виняток для найменших дітей. Правильний варіант у білеті відтворює норму ПДР: їзда в пішохідній зоні допускається лише для дітей до 7 років на дитячих велосипедах і лише під наглядом дорослих. Це узгоджується і з базовими визначеннями з пункту 1.10: тротуар і пішохідна доріжка створені для пішоходів, а велосипедист є водієм транспортного засобу.Аналіз варіантів відповідей показує типові помилки: твердження про дозвіл за відсутності велосипедної доріжки не відповідає ПДР України, адже відсутність інфраструктури не скасовує заборону їхати по тротуару. Варіант «дозволено в будь-якому випадку» суперечить прямій нормі пункту 6.6 і може призводити до небезпечних ситуацій. Практичний висновок для учня: якщо потрібно законно пересуватися тротуаром, дорослому велосипедисту слід зійти з велосипеда й вести його поруч, тоді він прирівнюється до пішохода; їхати можна лише у винятку, визначеному правилами.

Дозволено за відсутності велосипедної доріжки.

Дозволено тільки дітям до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих.

Дозволено в будь-якому випадку.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху велосипедистів і правильного вибору місця для руху на дорозі. Логіка правил дорожнього руху проста: там, де для велосипеда створено окрему інфраструктуру, велосипедист має користуватися нею, щоб мінімізувати конфлікти з автомобілями, обгони та небезпечні маневри біля перехресть і з’їздів.Питання перевіряє знання Розділу 6 «Рух велосипедистів», зокрема пункту 6.6 б), який встановлює заборону виїзду на проїзну частину за наявності поруч велосипедної доріжки у попутному напрямку (за визначенням, велосипедна доріжка позначається знаком 4.14). Саме тому варіант про наявність облаштованої велодоріжки є єдиним правильним: у такій ситуації рух поруч по проїзній частині не дозволяється, навіть якщо здається «зручніше» або «швидше». Це типова тема для теоретичного іспиту, де часто перевіряють пріоритет спеціально відведених елементів дороги.Інші варіанти відповідей не відповідають вимогам ПДР: звуження проїзної частини саме по собі не є підставою для заборони руху велосипедиста по ній (за відсутності велодоріжки/велосмуги дозволено рухатися правіше). А комбінований варіант із двома причинами стає хибним, бо містить неправильне твердження про «звуження» як окрему заборону. У практиці це означає: якщо поруч є велодоріжка або велосмуга (позначена відповідними знаками), велосипедист повинен триматися саме її, а проїзна частина використовується лише коли таких елементів немає.

Якщо поряд облаштовано велосипедну доріжку.

Якщо проїзна частина звужена.

Це екзаменаційне питання з ПДР України про базові вимоги безпеки для велосипедиста як повноцінного учасника дорожнього руху. Воно підкреслює, що керування велосипедом допускається лише тоді, коли є можливість безпечно зупинитися, завчасно попередити інших про свій маневр і бути добре помітним на дорозі, особливо в темну пору доби та за поганої видимості. Такі норми напряму впливають на ризик ДТП і часто трапляються на теоретичному іспиті.Питання перевіряє знання розділу ПДР щодо обов’язків і заборон для велосипедистів, зокрема пункту 6.6 а). За ним заборонено керувати велосипедом, якщо несправні гальма або звуковий сигнал, а також якщо в темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості велосипед рухається з вимкненим ліхтарем (фарою) або без світлоповертачів. Додатково важливо розуміти терміни з правил дорожнього руху: темна пора доби визначається як час від заходу до сходу сонця, а недостатня видимість — коли видимість дороги в напрямку руху менше 300 м (туман, дощ, снігопад, сутінки тощо).Розбір варіантів у білеті простий: твердження про несправні гальма і звуковий сигнал є правильною підставою для заборони, бо без гальм неможливо вчасно зупинитися, а без сигналу складніше попередити інших учасників руху в конфліктних ситуаціях. Твердження про рух у темряві або за недостатньої видимості без увімкненого світла чи без світлоповертачів також правильне, оскільки водії можуть запізно помітити велосипедиста. Отже, правильним є варіант, який поєднує обидві умови, адже саме так формулюється норма ПДР і саме це очікують від учня на теоретичному іспиті.

На велосипеді несправні гальма і звуковий сигнал.

Рухатися у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху під час перевезення речей на велосипеді. Для велосипедиста будь-який вантаж напряму впливає на керованість, гальмування та стійкість, а також може створювати небезпеку для пішоходів і транспорту поруч. Саме тому правила дорожнього руху приділяють увагу не «зручності» перевезення, а реальним ризикам для всіх учасників руху.Питання перевіряє знання розділу ПДР щодо руху велосипедистів, зокрема вимоги пункту 6.4, а також базові визначення з пункту 1.10 (хто такий велосипедист і що вважається велосипедом). Логіка норми проста: дозволяється лише те перевезення, яке не погіршує керування та не заважає іншим. Додатково варто пам’ятати про небезпеку вантажів, що виступають за габарити: навіть «легка» довга річ може зачепити когось у вузькому місці чи під час маневру.Аналіз варіантів у цьому білеті для теоретичного іспиту показує різницю між формальною ознакою та реальною безпекою. Твердження про можливість перевезення всього, що можна закріпити на рамі або багажнику, є неповним: навіть надійно закріплений предмет може заважати керувати велосипедом, зміщувати центр ваги або створювати перешкоди іншим. Натомість правильний підхід прямо відповідає ПДР України: перевозити можна лише такі речі, які не заважають керуванню і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху, тобто оцінюється фактичний вплив вантажу на безпеку.

Такі, які можна закріпити на його рамі або багажнику.

Такі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху під час руху організованих груп велосипедистів по проїзній частині. Правильно обрана дистанція між частинами колони зменшує ризик небезпечних обгонів, раптових маневрів і конфліктів зі швидшим транспортом, адже водіям потрібен простір, щоб випередити групу та безпечно повернутися у свою смугу.Питання перевіряє знання розділу ПДР про рух велосипедистів у складі колони, зокрема вимоги пункту 6.3 правил дорожнього руху, де прямо встановлено поділ колони на групи та нормативний інтервал між ними. Також тут важливе розуміння терміна «дистанція» з пункту 1.10, тобто це саме відстань між транспортними засобами (у цьому випадку між рухомими групами велосипедистів), яку потрібно витримувати під час руху.Варіант 10–30 м є замалим: такий проміжок фактично не створює «вікна» для завершення обгону, і колона виглядає майже суцільною, що провокує ризикові випередження. Варіант 150–200 м не відповідає нормативу ПДР і може без потреби «розтягувати» колону, ускладнюючи її керованість і взаємодію між групами. Норматив 80–100 м відповідає вимогам пункту 6.3 і на практиці забезпечує достатній простір, щоб інші учасники руху могли безпечно обігнати одну групу, повернутися в смугу та оцінити умови для обгону наступної, що особливо важливо на дорогах із зустрічним рухом під час теоретичного іспиту та в реальному русі.

Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє базовий принцип безпечної взаємодії різних учасників руху на проїзній частині: велосипедисти зазвичай рухаються повільніше за автомобілі, тому їхня організована колона не повинна створювати перешкод для обгону чи випередження. Дотримання вимог до руху велосипедистів у групі знижує ризик небезпечних маневрів, різких гальмувань і конфліктів у потоці, що особливо важливо на теоретичному іспиті.Зміст завдання належить до розділу правила дорожнього руху щодо обов’язків і порядку руху велосипедистів (пункт 6 ПДР, зокрема п. 6.3), а також спирається на визначення терміна «велосипедист» з п. 1.10. Правила прямо встановлюють: під час руху групами необхідно їхати в один ряд, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Додатково регламентовано організацію колони: поділ на групи до 10 велосипедистів і дистанція між групами 80–100 м, щоб інші транспортні засоби могли виконувати обгін частинами, обираючи безпечний момент.Аналіз варіантів у білеті простий: твердження про можливість їхати «один біля одного» суперечить п. 6.3, адже рух у два ряди збільшує ширину колони та ускладнює обгін, що підвищує аварійність. Формулювання про рух «один за одним» повністю відповідає вимогам ПДР України, тому саме його й потрібно обрати під час складання теоретичного іспиту та застосовувати на практиці для безпечного руху на дорозі.

Один за одним або один біля одного, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки велосипедиста та його помітності на дорозі в темну пору доби й за поганої погоди. У таких умовах ризик наїзду різко зростає, бо інші водії пізніше помічають велосипед, а сам велосипедист гірше бачить перешкоди. Тому правила дорожнього руху приділяють окрему увагу світловому обладнанню як ключовому елементу активної безпеки.Питання перевіряє знання розділу ПДР про рух велосипедистів та вимоги до технічного стану і обладнання велосипеда, зокрема пункту 6.2. Саме він вимагає, щоб у темний час або в умовах недостатньої видимості велосипед був позначений активним світлом: має бути встановлений і увімкнений ліхтар або фара. Важливо розуміти різницю: світлоповертачі та звуковий сигнал потрібні постійно, але для темряви недостатньо лише пасивних елементів — необхідне джерело світла, яке реально видно здалеку.Аналіз варіантів у цьому теоретичному іспиті простий: звуковий сигнал допомагає попередити інших учасників руху в окремих ситуаціях, але не робить велосипед помітним у сутінках, тумані чи під час дощу. Натомість ліхтар (фара) одночасно вирішує дві задачі: позначає велосипедиста для інших та покращує огляд дороги в напрямку руху, що відповідає вимогам правил дорожнього руху і знижує ймовірність ДТП на неосвітлених ділянках.

Це екзаменаційне питання з ПДР України про базову безпеку та помітність двоколісного транспорту в потоці. Воно стосується того, як велосипед має попереджати інших учасників руху про свою присутність і як бути видимим у різних умовах освітлення, що безпосередньо впливає на запобігання наїздам і небезпечним зближенням на дорозі.На теоретичний іспит винесено перевірку знань розділу ПДР, що регулює рух велосипедистів, зокрема вимоги пункту 6.2 правил дорожнього руху. Кандидат має розуміти, що велосипед як транспортний засіб повинен мати справний звуковий сигнал для попередження пішоходів і водіїв, а також світлоповертачі встановлених кольорів: білий спереду, червоний ззаду та жовтогарячі (оранжеві) з боків. Окремо перевіряється обов’язок для темної пори доби та умов недостатньої видимості: на велосипеді має бути встановлений і увімкнений ліхтар або фара, щоб велосипедиста було видно здалеку і щоб він сам бачив дорогу.Аналіз варіантів відповідей показує, що кожен із трьох перелічених елементів є обов’язковим у межах своєї ситуації застосування: сигнал і світлоповертачі потрібні завжди як засоби позначення та попередження, а ліхтар (фара) стає обов’язковим під час руху в темряві або коли видимість обмежена (туман, дощ, сутінки тощо). Тому правильним є комплексний варіант, який включає всі ці вимоги, адже вибір лише одного або двох пунктів не покриває повний перелік обов’язкового обладнання, визначений ПДР України.

Світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого, ззаду – червоного.

Під час руху в темний час доби і в умовах недостатньої видимості має бути встановлений і увімкнений ліхтар (фара).

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху для найуразливіших учасників — велосипедистів. Коли велосипед виїжджає на проїзну частину, він опиняється в одному потоці з автомобілями, де важливі швидка реакція, вміння оцінювати дистанцію, ризики та дотримання правил дорожнього руху. Саме тому в нормах ПДР встановлено вікові обмеження, які знижують імовірність небезпечних ситуацій на дорогах загального користування.Запитання перевіряє знання розділу ПДР про рух велосипедистів, зокрема вимоги пункту 6.1, який визначає мінімальний вік для руху по проїзній частині. Додатково тут важливо розуміти терміни з пункту 1.10, що таке «дорога» і «проїзна частина», адже саме рух по проїзній частині в межах дороги загального користування і є тим випадком, для якого встановлено віковий мінімум.Варіанти 10 і 12 років є помилковими, бо ПДР України не дозволяють виїзд на проїзну частину з такого віку: до досягнення встановленого порогу дитині безпечніше рухатися на велосипедній доріжці, у дворах, житлових зонах та на інших прилеглих територіях, на які вимога пункту 6.1 не поширюється. Варіант 16 років також неправильний, оскільки правила не підвищують мінімальний вік до цього рівня: для теоретичного іспиту важливо запам’ятати саме норму, яку прямо встановлює ПДР, а не плутати її з уявними «дорослими» обмеженнями. На практиці це знання допомагає правильно планувати маршрут, не наражати на ризик дитину та уникати порушень під час руху в транспортному потоці.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху на швидкісних дорогах і правильного вибору місця для руху велосипедиста. На автомагістралях та дорогах для автомобілів транспортний потік рухається з високою швидкістю (і з вимогою мінімальної швидкості), тому поява повільнішого учасника створює різницю швидкостей, змушує водіїв маневрувати та підвищує ризик ДТП. Саме тому правила дорожнього руху встановлюють для велосипедистів окремі обмеження.Питання перевіряє знання розділу ПДР про рух велосипедистів, зокрема вимоги пункту 6.6 б). Цим пунктом прямо визначено дві ключові заборони: не можна виїжджати на автомагістралі та дороги для автомобілів, а також не можна рухатися по проїзній частині, якщо поруч є велосипедна доріжка, напрям якої збігається з напрямом вашого руху. Це типова ситуація для теоретичного іспиту, де важливо розрізняти «де можна», «де не можна» і який елемент інфраструктури має пріоритет для велосипедиста.Варіант, який допускає рух велосипедиста автомагістраллю, дорогою для автомобілів або по проїзній частині при наявності поруч велосипедної доріжки, суперечить прямій нормі ПДР і логіці безпеки: на швидкісній ділянці велосипедист не здатен стабільно підтримувати темп потоку, а при наявності велодоріжки виїзд на проїзну частину лише створює зайвий конфлікт із автомобілями. Натомість правильний варіант узгоджується з пунктом 6.6 б) і пояснює, що безпечний рух велосипедиста на таких маршрутах має відбуватися поза швидкісною проїзною частиною та, за можливості, велосипедною доріжкою.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки двоколісного транспорту та дій, які різко підвищують ризик падіння й ДТП. Буксирування на дорозі завжди пов’язане з ривками зчеплення, зміною траєкторії та потребою в дуже стабільному керуванні, а для велосипеда як нестійкого транспортного засобу це особливо небезпечно. Саме тому правила дорожнього руху окремо виділяють обмеження для велосипедистів і водіїв мопедів.Питання перевіряє знання розділу ПДР про рух велосипедів і мопедів та термінології з розділу “Загальні положення”. У пункті 6.6 е) прямо встановлено заборону: велосипедистам не можна ні буксирувати інші транспортні засоби, ні бути об’єктом буксирування. А визначення “буксирування” з пункту 1.10 пояснює, що йдеться про переміщення одного транспортного засобу іншим на гнучкому/жорсткому зчепленні або способом часткового навантаження, тобто сюди підпадають типові спроби “тягнути” велосипед тросом чи іншим способом.Під час теоретичного іспиту часто плутають буксирування з перевезенням вантажу у велосипедному причепі: якщо причіп конструктивно передбачений виробником для експлуатації з велосипедом і має штатне з’єднання, це інша ситуація, яка не дорівнює буксируванню велосипеда як транспортного засобу. Тому варіант про “дозволено” є хибним: ПДР України не залишають винятків саме для буксирування велосипеда або буксирування велосипедом, і ця заборона напряму спрямована на збереження керованості та запобігання аваріям.

/assets/pdr/vymohy-velosypedystiv/q-16.webp

Що позначає вказаний дорожній знак?

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки взаємодії водіїв і велосипедистів у місцях, де маршрути перетинаються. Такі ділянки потребують чіткої організації руху, адже велосипедисти можуть з’являтися на проїзній частині в передбаченій точці, а водії мають завчасно розпізнати інформаційно-вказівні знаки та діяти уважно відповідно до правил дорожнього руху.Питання перевіряє знання розділу 33 «Дорожні знаки», зокрема групи 5 «Інформаційно-вказівні знаки», де знак 5.92.1 використовується для позначення місця перетину велосипедної доріжки або велосипедної смуги з проїзною частиною. Часто таке місце додатково виділяють розміткою 1.15 з розділу 34 «Дорожня розмітка», щоб водіям і велосипедистам було легше візуально визначити зону переїзду. Саме тому правильний зміст знака пов’язаний із організованим перетином для велосипедів, а не з пішохідним рухом.Аналіз варіантів у теоретичному іспиті важливий для уникнення плутанини: твердження про суміжні пішохідний перехід та велосипедний переїзд стосується інших інформаційно-вказівних знаків (5.93.1, 5.93.2), які застосовують, коли поруч одночасно організовані і «зебра» для пішоходів, і окремий переїзд для велосипедистів. Натомість знак 5.92.1 вказує саме на велосипедний переїзд: тут велосипедисти мають перетинати проїзну частину у визначеному місці, а за потреби можуть стати пішоходами, спішившись, і тоді переходити дорогу вже за правилами пішохідного переходу.

Суміжні пішохідний перехід та велосипедний переїзд.

Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху велосипедистів у потоці транспорту та взаємодії з пішоходами. На теоретичному іспиті такі завдання перевіряють, чи розуміє кандидат, що велосипед є транспортним засобом, а тому для нього діють окремі правила дорожнього руху, спрямовані на зменшення ризику ДТП і конфліктів на тротуарах та проїзній частині.Питання перевіряє розділ ПДР щодо правил руху велосипедистів, зокрема вимоги пунктів 6.1, 6.5 та 6.6. Тут важливо знати три базові речі: на регульованих ділянках велосипедист підпорядковується сигналам світлофора або регулювальника; виїзд на проїзну частину на дорогах загального користування дозволений з 14 років (це обмеження не стосується дворових територій і житлових зон); а також діє заборона на рух тротуарами і пішохідними доріжками, бо там пріоритет мають пішоходи, а швидкість велосипеда створює підвищену небезпеку.Аналіз варіантів зводиться до того, що два твердження відповідають нормам ПДР: у місцях регулювання велосипедисти мають виконувати сигнали регулювальника чи світлофора, а рух проїзною частиною на велосипеді дозволений з 14-річного віку. Невірним є формулювання, яке подає рух тротуарами та пішохідними доріжками як дозволений для велосипедистів: насправді ПДР України встановлюють загальну заборону, а виняток стосується лише дітей до 7 років на дитячих велосипедах і лише під наглядом дорослих. На практиці це знання допомагає правильно обирати маршрут, не створювати небезпеку для пішоходів і уникати типових помилок, які часто трапляються на теоретичному іспиті.

У місцях, де рух регулюється, велосипедисти повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

Рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку.

Велосипедистам дозволено рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

Вимоги до велосипедистів