Коли водій перевозить вантаж, його обов’язок щодо безпеки починається ще до рушання з місця. ПДР (пункт 22.2) вимагають, щоб перед початком руху водій переконався, що вантаж розміщений правильно і закріплений надійно. На практиці це означає перевірити, чи не зсунувся вантаж, чи достатньо затягнуті ремені/кріплення, чи немає ризику, що під час старту або на першій нерівності він зміститься.
Під час руху ці вимоги не «закінчуються» після стартової перевірки. Той самий пункт 22.2 зобов’язує водія й надалі контролювати стан вантажу, щоб не допустити його падіння або волочіння по дорозі, а також щоб вантаж не створював небезпеки іншим. Наприклад, якщо під час поїздки чути характерний стук у кузові, відчувається зміна керованості або видно в дзеркала, що вантаж «грає», водій повинен зреагувати: зупинитися у безпечному місці й перевірити/підтягнути кріплення.
Логіка цих вимог проста: вантаж може погіршувати стійкість і керованість автомобіля, збільшувати гальмівний шлях, а при зміщенні або падінні перетворюється на раптову перешкоду для інших учасників руху. Тому ПДР прямо вказують на два обов’язкові етапи: перевірка перед початком руху і подальший контроль під час руху, щоб запобігти небезпечним наслідкам.
Отже, вірна відповідь - "Усе перелічене вище.", оскільки за пунктом 22.2 водій має і перевірити надійність розміщення та кріплення вантажу перед виїздом, і контролювати його стан під час руху, щоб не допустити падіння, волочіння чи створення небезпеки та перешкод.
Пункт 22.2
Водій перед початком руху зобов’язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху — контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Тобто, правильна відповідь - "Усе перелічене вище.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій має і перед початком руху перевірити розташування/кріплення вантажу, і під час руху контролювати його, щоб не допустити падіння, волочіння, травмування людей або створення перешкод для руху.