У ПДР України термін «засліплення» визначений у пункті 1.10. Йдеться про фізіологічний стан, який виникає саме через дію світла на зір водія, коли він об’єктивно не може своєчасно помітити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
На практиці засліплення найчастіше спричиняє яскраве спрямоване світло: фари зустрічного автомобіля, особливо з увімкненим дальнім світлом, відблиск фар у дзеркалі заднього виду, низьке сонце біля горизонту, різкий перехід від темної ділянки до яскраво освітленої (наприклад, під час виїзду з тунелю). У таких ситуаціях очі не встигають швидко адаптуватися, і водій на певний час гірше бачить дорожню обстановку.
Важливо розрізняти засліплення та просто погіршення видимості. Дощ, туман чи сніг знижують видимість через розсіювання світла й перешкоди в повітрі, але за визначенням ПДР вони не є причиною засліплення, тому що засліплення пов’язане саме з прямою дією світла на зір.
Отже, вірна відповідь - "Світло.", оскільки засліплення за пунктом 1.10 ПДР виникає саме внаслідок дії світла на зір водія, через що він тимчасово не може надійно розпізнавати дорогу та перешкоди.
Пункт 1.10 (термін «Засліплення»)
Засліплення — фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
Цим визначенням ПДР прямо встановлюють, що засліплення настає саме через дію світла на зір водія.
Тобто, правильна відповідь - "Світло.", з огляду на те, що за визначенням ПДР засліплення є фізіологічним станом водія саме внаслідок дії світла на його зір.