Під час руху в умовах туману відстань до предметів видається:
Під час туману водій рухається в умовах недостатньої видимості. У ПДР (п. 1.10) зазначено, що недостатня видимість має місце, коли видимість дороги в напрямку руху становить менше 300 м, зокрема в тумані. Тобто ви бачите дорожню обстановку гірше, ніж зазвичай, і зростає ризик помилкової оцінки ситуації.
Туман працює як «серпанок»: контури предметів стають розмитими, контраст зменшується, а світло розсіюється. Через це зорові орієнтири, за якими ми зазвичай визначаємо відстань (чіткість країв, різниця кольорів, деталізація), спрацьовують неправильно. Мозок сприймає об’єкт так, ніби між вами і ним більший «шар повітря», а отже робить висновок, що предмет знаходиться далі, ніж є насправді.
Наприклад, у тумані світло фар зустрічного автомобіля або задні вогні попутного можуть здаватися далекими, хоча автомобіль уже наблизився на небезпечну дистанцію. Те саме стосується нерухомих перешкод: може скластися враження, що до припаркованого авто чи пішохода ще достатньо місця, але фактично часу на реакцію і гальмування значно менше.
Саме тому в тумані важливо знижувати швидкість, збільшувати дистанцію і уважніше контролювати обстановку за розміткою та краєм проїзної частини, не покладаючись лише на «відчуття відстані» на око.
Отже, вірна відповідь - "Більшою, ніж насправді.", оскільки в тумані через розсіювання світла й розмитість контурів погіршується оцінка дистанції, і предмети здаються водієві далі, ніж вони є фактично.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Коротке застосування: туман прямо віднесено ПДР до умов недостатньої видимості, за яких водій має діяти з підвищеною обережністю (зокрема, коригувати швидкість і дистанцію через гірше зорове сприйняття).
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху.
Коротке застосування: у тумані (недостатня видимість) ПДР прямо вимагають обирати таку швидкість, щоб зупинка була можлива в межах фактичної видимості; це пов’язано з тим, що в тумані водій може помилятися в оцінці відстані до об’єктів.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Коротке застосування: в умовах туману зростає ризик помилкової оцінки відстані до об’єктів, тому вимога ПДР щодо безпечної дистанції/інтервалу стає критичною.
Пункт 19.1
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.
Пункт 19.4
Протитуманні фари можна використовувати в умовах недостатньої видимості, а також у темну пору доби на неосвітлених ділянках доріг разом із ближнім або дальнім світлом фар.
Пункт 19.5
Задні протитуманні ліхтарі дозволяється вмикати тільки в умовах недостатньої видимості.
Коротке застосування: ці пункти підкреслюють, що туман у ПДР розглядається як спеціальні умови руху (недостатня видимість), які потребують додаткового позначення транспортного засобу та обережнішого керування.
Тобто, правильна відповідь - "Більшою, ніж насправді.", з огляду на те, що за визначенням ПДР туман є умовами недостатньої видимості (п. 1.10), а в таких умовах водій зобов’язаний керувати з урахуванням обмеженої видимості, обираючи безпечну швидкість (пп. 12.1, 12.2) і безпечну дистанцію (п. 13.1), оскільки зорове сприйняття відстані у тумані є менш точним.