Найбільша небезпека великогабаритних транспортних засобів у тому, що вони:

Коли ви бачите на дорозі великогабаритний транспортний засіб (вантажівку, автопоїзд, автобус), важливо розуміти, що головний ризик пов’язаний не стільки з його масою чи довжиною, як із тим, що водій такого транспортного засобу не може повноцінно контролювати простір навколо себе. Висока кабіна, довгий кузов або причіп і конструктивні особливості створюють ділянки, які не проглядаються ані напряму, ані в дзеркала.

У ПДР загальний принцип безпеки зводиться до того, що водій повинен постійно контролювати дорожню обстановку та виконувати маневри лише переконавшись у їх безпечності. Якщо ж частина простору фактично «випадає» з огляду, зростає ймовірність, що поряд опиниться автомобіль, мотоцикл, велосипедист або пішохід, яких водій великогабаритного ТЗ просто не бачить. Саме це і є найбільш небезпечно: інший учасник руху може бути поруч, але залишатися невидимим для водія.

Практично це проявляється так: позаду вантажівки існує зона, яку водій не контролює через кузов або причіп; збоку, особливо ближче до кабіни, є ділянки, які можуть не потрапляти в дзеркала; попереду під кабіною також є простір, де низькі об’єкти або навіть пішохід можуть бути непомітними. Тому, наприклад, під час перестроювання вантажівки легковик у сусідній смузі може опинитися в «мертвій зоні», і водій вантажівки почне маневр, щиро не усвідомлюючи, що смуга вже зайнята.

Через ці обмеження огляду правила й практична безпека вимагають підвищеної обережності при русі поряд із такими ТЗ: не «висіти» збоку, дотримуватися безпечного інтервалу, а обгін виконувати так, щоб якнайшвидше вийти із зони, де вас не видно. Окремо показово, що під час руху заднім ходом у складних умовах водіям нерідко потрібна допомога інших осіб, оскільки самими дзеркалами повністю контролювати простір позаду важко.

Отже, вірна відповідь - "Мають великі «сліпі зони».", оскільки через конструктивно обмежений огляд водій великогабаритного транспортного засобу може не бачити інших учасників руху поруч або позаду, що безпосередньо підвищує ризик зіткнення під час маневрів.

Пункт 1.10 (термін «Обмежена оглядовість»)

Обмежена оглядовість — видимість дороги в напрямку руху, обмежена рельєфом місцевості, геометричними параметрами дороги, рослинністю, будівлями, спорудами, транспортними засобами тощо.

Цей термін безпосередньо підводить до суті «сліпих зон»: у великогабаритних ТЗ через конструктивні особливості та габарити виникають ділянки простору, які фактично не контролюються водієм (обмежена оглядовість).

Пункт 2.3 (обов’язки водія)

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Знання цього пункту перевіряється через необхідність для водія (і для інших учасників — розуміти обмеження водія великого ТЗ) постійно контролювати обстановку настільки, наскільки дозволяє оглядовість, і враховувати її обмеження.

Пункт 10.1

Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Цей пункт пов’язаний зі «сліпими зонами» прямо: якщо частина простору навколо великогабаритного ТЗ не проглядається, водій має врахувати це, перш ніж почати рух/перестроїтися/повернути.

Пункт 10.9

Під час руху заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен вдатися до допомоги інших осіб.

Це ключова норма, яка фактично «закріплює» проблему сліпих зон у ПДР: якщо оглядовості недостатньо (що типово для вантажних/великогабаритних ТЗ), водій має забезпечити безпеку, зокрема через допомогу інших осіб.

Пункт 13.1

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу повинен додержувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Цей пункт перевіряється опосередковано: великогабаритні ТЗ мають значні «сліпі зони», тому інші учасники повинні розуміти підвищену небезпеку руху поруч і дотримуватися безпечного інтервалу/дистанції, а водій великого ТЗ — обирати такі інтервали, щоб маневрування не створювало небезпеки.

Тобто, правильна відповідь - "Мають великі «сліпі зони».", з огляду на те, що за визначенням ПДР обмежена оглядовість є фактором безпеки, а норми про маневрування (10.1) і рух заднім ходом із можливим залученням допомоги (10.9) прямо вимагають враховувати зони, які водій не бачить.