Водій має право:

У цьому питанні перевіряють, чи розумієте ви, що права водія в ПДР не обмежуються якоюсь однією дією, а становлять перелік гарантій, закріплених у пункті 2.14 ПДР України. Саме тому в тесті правильним є узагальнюючий варіант відповіді.

По-перше, водій має право законно керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі тими дорогами, вулицями та в інших місцях, де рух не заборонено, за умови дотримання вимог ПДР. Наприклад, якщо знак не забороняє рух і ви виконуєте правила про швидкість, маневрування та пріоритет, ви реалізуєте своє базове право на участь у дорожньому русі.

По-друге, під час зупинки транспортного засобу водій має право отримати зрозуміле пояснення, чому саме його зупинили, а також знати дані посадової особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом (хто саме зупинив, його посада та прізвище). У практичній ситуації це означає, що ви можете спокійно запитати причину зупинки та уточнити, хто саме проводить перевірку.

По-третє, ПДР також надають водієві право вимагати, щоб особа, яка зупинила транспортний засіб у межах контролю за дорожнім рухом, пред’явила службове посвідчення. Це потрібно не для конфлікту, а для підтвердження повноважень і коректної взаємодії, наприклад, коли виникає сумнів щодо особи, яка подає вимоги.

Окремо важливо, що водій має право оскаржувати неправомірні дії поліцейського у разі порушення ним законодавства. Тобто якщо водій вважає, що рішення або дії посадової особи є незаконними, він може діяти у встановленому порядку для захисту своїх прав.

Отже, вірна відповідь - "Усе перелічене вище.", оскільки пункт 2.14 ПДР України одночасно передбачає для водія і право законно керувати, і право знати причину зупинки та дані посадової особи, і право вимагати посвідчення, і право оскаржувати неправомірні дії.

Пункт 2.14 а) ПДР України

Водій має право: «керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншим місцями, де їх рух не заборонено, в установленому порядку відповідно до цих Правил».

Коротке застосування: це базове право водія на участь у дорожньому русі за умови дотримання ПДР та відсутності заборони руху в конкретному місці/на конкретній ділянці.

Пункт 2.14 в) ПДР України

Водій має право: «знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду».

Коротке застосування: при зупинці/перевірці/огляді водій може вимагати повідомити підставу та дані посадової особи (хто саме і з якої причини здійснює дію).

Пункт 2.14 г) ПДР України

Водій має право: «вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред’явлення посвідчення її особи».

Коротке застосування: водій може вимагати ідентифікацію посадової особи, яка зупинила транспортний засіб.

Пункт 2.14 ґ) ПДР України

Водій має право: «отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, які беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху».

Коротке застосування: йдеться про право звернутися по допомогу (організаційну/інформаційну/практичну) у межах компетенції відповідних служб і посадових осіб.

Пункт 2.14 д) ПДР України

Водій має право: «оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства».

Коротке застосування: у разі неправомірних дій поліцейського водій має право ініціювати оскарження в установленому законом порядку.

Пункт 2.14 е) ПДР України

Водій має право: «відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або якщо іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян».

Коротке застосування: це виняток для надзвичайних обставин (непереборна сила/реальна загроза життю чи здоров’ю), коли суворе дотримання окремих вимог об’єктивно неможливе або призводить до тяжчих наслідків.

Тобто, правильна відповідь - "Усе перелічене вище.", з огляду на те, що пункт 2.14 ПДР прямо закріплює перелічені права водія (керувати ТЗ у дозволених місцях, знати причину зупинки та дані посадової особи, вимагати пред’явлення посвідчення, отримувати необхідну допомогу, оскаржувати дії поліцейського, а також відступати від вимог у стані непереборної сили).