За яких умов Ви повинні припинити проведення серцево-легеневої реанімації постраждалого в ДТП до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги?

Під час ДТП серцево-легеневу реанімацію зазвичай проводять безперервно до прибуття бригади екстреної медичної допомоги, адже кожна хвилина без кровообігу і дихання зменшує шанси постраждалого. Проте є ситуації, коли продовжувати реанімаційні дії не потрібно або небезпечно, і тоді їх слід припинити.

Перша підстава для припинення реанімації — поява явних ознак життя. Якщо у постраждалого відновилося самостійне дихання, він почав рухатися, реагує на звернення, з’являються ознаки свідомої поведінки, це означає, що безперервні компресії грудної клітки вже не є необхідними в тому самому режимі. У такій ситуації ви припиняєте СЛР і контролюєте стан постраждалого до приїзду медиків.

Друга підстава — загроза життю і здоров’ю для вас або постраждалого. Наприклад, автомобіль може загорітися, є ризик вибуху, рух транспорту створює небезпеку наїзду, або місце події не захищене і перебування там стає критично ризикованим. У таких умовах продовження СЛР може призвести до нових травм або загибелі, тому безпека є пріоритетом і реанімацію припиняють, якщо інакше діяти неможливо.

Третя підстава — фізичне виснаження, коли ви більше не здатні виконувати компресії якісно. СЛР потребує значного зусилля, і якщо через втому компресії стають рідкими або слабкими, вони фактично перестають бути ефективними. Тоді припинення реанімації є вимушеним рішенням, адже виконувати її “формально” без належної якості не дає очікуваного результату.

Важливо розуміти логіку екзаменаційного питання: воно перераховує кілька правильних ситуацій, і кожна з них окремо є достатньою підставою для припинення СЛР до приїзду медиків. Саме тому правильний варіант відповіді узагальнює всі перелічені випадки.

Отже, вірна відповідь - "За будь-якої з вищевказаних умов.", оскільки СЛР припиняють, якщо з’явилися ознаки життя, виникла реальна небезпека для вас або постраждалого, або ви настільки виснажені, що не можете виконувати реанімацію ефективно.

Пункт 2.10

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний, зокрема, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати (організувати виклик) екстреної медичної допомоги, а за потреби — направити потерпілих до закладу охорони здоров’я попутним транспортом або доставити своїм транспортним засобом.

Пояснення застосування: формулювання «вжити можливих заходів» означає, що домедична допомога (у т.ч. СЛР) здійснюється в межах реальної можливості та без створення додаткової загрози; відповідно, її припинення до прибуття медиків допускається, коли подальше виконання дій об’єктивно неможливе (небезпечно або фізично неможливо), або коли з’явилися ознаки життя, і необхідність у СЛР відпала.

Пункт 1.5

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пояснення застосування: цей припис прямо підводить до умови припинення СЛР у разі виникнення загрози життю/здоров’ю (для того, хто надає допомогу, і/або для постраждалого), коли продовження реанімації створює неприйнятний ризик.

Пункт 1.10 (термін «Дорожньо-транспортна пригода»)

Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Пояснення застосування: питання стосується саме наслідків ДТП (наявності постраждалого та обов’язку діяти за процедурою, передбаченою ПДР для ДТП, включно з організацією домедичної допомоги).

Тобто, правильна відповідь - "За будь-якої з вищевказаних умов.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій у ДТП зобов’язаний вживати лише можливих і безпечних заходів домедичної допомоги (пункт 2.10) та не має права діями/бездіяльністю наражати на небезпеку життя і здоров’я (пункт 1.5), а отже СЛР припиняють при появі ознак життя, при загрозі безпеці або при фізичній неможливості її продовження.